vow

1. n

1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарок

lovers' vows — присягання у вірності (закоханих)

the marriage vow — шлюбна обітниця

to make a vow — дати клятву, поклястися, заприсягтися; заректися

they exchanged vows — вони поклялися одне одному у вірності

2) чернеча обітниця

to take the vows — постригтися в ченці

3) благання, молитва

4) мрія, пристрасне бажання

5) жертвування

2. v

1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти

to vow vengeance against smb. — поклястися помститися на комусь

2) урочисто обіцяти

3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати

4) проголошувати; урочисто заявляти

to vow and protest — клятвено запевняти

to vow and declare — урочисто обіцяти; урочисто проголосити

* * *

I [vau] n.

1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності (закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем

2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание

II [vau] v.

1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги

2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим

3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити